࿇Prømzøna Trąns࿇

Такий приємний ностальгічний вайб нульових. Як аніме, так і чогось субкультурного. При тому, що на ностальгії гра не паразитує та має свій власний сюжет. І сюжет цей хороший. Я сильно співпереживав головним героям. Три героя, кожен із своїм характером та особливостями. Життєві. Особливо горе ніцшеанка самоучка.

Глосарій ідея хороша, але майже всі ваші записи не працюють на сюжет. Окрім останнього, котрий додає цікавий контекст.

Музика шикарно працює на наратив. Вона огортає геймплей, та й сама по собі файна.

Фони та персонажі підходять одне одним. Особливо сподобались як ви намалювали жіночих персонажів. В кращих традиціях олдового аніме, але з крапелькою західної естетики.

А ще у вас не вирівняні треки по гучності.

У віртуозному втіленні гри «Promzona Trans» виявляється величезний емоційний спектр, що імплементується в найкращих традиціях літературних шедеврів. Від тонких витончених описів природи до бурхливих та контрастних описів закинутої промзони, від глибини потужних емоційних станів до трактування буденності життя. Доля головного героя, Олега, звичайного парубка, що працює в сфері обслуговування та полюбляє закинуті місця, несподівано переплітаються з долею маленької дівчини Жені. Загадкової та навіть трохи моторошної поціновувачки мистецтва, «нерозкритого таланта», що майстерно вимальовує образ трагедії. Вона, начебто пензлем, перекладає свої внутрішні враження на полотно, дозволяючи нам, опосередковано, спостерігати за процесом, де, в результаті, барви переливаються голосами страху, злості та врешті-решт надії. Її душа відкривається перед нами поступово, розкриваючи подробиці та найпотаємніші куточки її минулого життя. Гра наповнена глибокими діалогами та описами різного роду та характеру, що поступово та планомірно відчиняють перед гравцем все більше і більше дверей в цьому, інколи, арт-хаузному, але такому схожому на наш, – світі. А краще зануритися у атмосферу дозволяють відповідно стилізовані персонажі, оточення та загальний звуковий супровід. Однією з цікавих механік гри також є глосарій, що дозволяє якісніше та глибше вклинюватися у внутрішній лор гри, а також дозволяє отримати деякі цікаві відомості навіть по завершенню самої гри. Гра «Promzona Trans» може сприйматися по різному, напевно, саме в цьому проявляється її неперевершений шарм. Подібно до картини в Луврі, на неї можна споглядати під різними кутами. Вишукувати потаємні метафоричні сенси, отримувати багатогранний спектр емоційних вражень, чи просто навчитися готувати бідняцький суп. Кожен має змогу отримати від цієї гри щось своє. Дякую Вам за цікавий ігровий досвід.